Син аристократичного прізвища, Ів Сен-Лоран багатьом завдячує своїй матері Люсьєн. Саме вона помітила у хворобливому хлопчику схильність до професії дизайнера та всіляко її культивувала.
У 19 років Ів Сен-Лоран потрапив на конкурс молодих дизайнерів і став його лауреатом на пару з молодим Карлом Лагерфельдом. Після цієї перемоги перед ним відчинилися багато дверей: зокрема пост свого асистента йому запропонував сам Крістіан Діор.
Ів Сен-Лоран повністю виправдав очікування Діора, проте його місія в моді була зовсім іншою: якщо мода від Діора була зрілою та елегантною, то Ів Сен-Лоран завжди був бунтарем, новатором, який привносив у моду те, чого в ній раніше не було . Він першим запропонував дамам смокінги, брючні костюми, прозорі сукні та стиль сафарі. Він знімався оголеним реклами своїх чоловічих духів (1971), а жіночим духам дав провокаційну назву «Опіум» (Opium, 1977).
Як стовідсотковий творець, Лоран навряд чи зміг би створити свій Будинок без підтримки талановитого керуючого — П’єра Берже. Їхня співпраця розпочалася у 1961 році і тривала до самої смерті великого кутюр’є: Ів Сен-Лоран помер 1 червня 2008 року.
За матеріалами www.lightst.ru
